title

Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider
 
Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Мова освітнього процесу:  українська

Тисячі мудреців під одним дахом

Мета: поглибити знання учнів з історії розвитку книги, популяризувати книжку як носій інформації; виховувати бережливе ставлення до  книги, інтерес до рідної та світової літератури.

Хід заходу

   Слово бібліотекаря. Історичні відомості про книгу.

Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє. Шлях розвитку книги був довгим й складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.

 Починаючи від перших зображувально-образних знаків на кам’яних плитах і до винайдення письма, зокрема слов’янської азбуки, букви з каміння переходили на папірус, з папірусу – на воскову дощечку, з воскової дощечки на пергамент або бересту, з пергаменту – на папір.

Книги-плитки. Існували цілі бібліотеки, зроблені з плиток. Така бібліотека без жодного листка паперу була знайдена серед руїн древнього міста ассирійців – Ніневії (в ній було тридцять тисяч плиток). Ця бібліотека-сховище належала ассирійському царю Ассурбаніпалу (VII ст. до н.е.). У 612 р. до н.е. вона була зруйнована військами вавилонян і мідян. Кожна «книга» складалася з кількох десятків чи навіть кількох сотень плиток, як наша книга з багатьох сторінок. Плитки нумерували, як сторінки, і на кожній проставляли назву. Автор креслив свої знаки на м'якій глиняній плитці тригранною загостреною паличкою. Вдавивши паличку в глину, він тут же виймав її. На плитці залишався слід. Після цього плитку обпалював гончар.

Книги-стрічки. Придумали такі книги древні єгиптяни (III тис. до н.е.). Вони були виготовлені у вигляді довгої-предовгої стрічки – кроків у сто довжиною. Рядки писалися не на всю довжину стрічки, а в декілька десятків чи навіть сотню стовпчиків. Робилася ця книга з паперу, тільки дуже дивного, схожого на плетену циновку. Папір виготовляли з рослини, яка називалася папірусом.

Папірус – це рослина, вдвічі вища за людину і зі стовбуром товщиною з руку. Росте вона в Африці, на берегах річок і боліт. У неї солодкий сік. Із кори цієї рослини робили сандалії, із волокон – тканини. Зі зв'язаних стовбурів будували великі кораблі. Але найбільше славився папірус тим, що з нього робили книги. Серцевину очерету-папірусу різали на смуги, смуги клали одна на одну, придавлювали вагою, сушили на сонці. Отримували аркуші, на яких можна було писати. А потім ці аркуші склеювали в довгий-предовгий сувій. Чому ж книга у єгиптян мала вигляд стрічки? Тому що папірусний папір при згинанні ламався. А стрічку можна було скласти у трубку, подібно тому, як ми зараз згортаємо географічні карти чи листи ватману. Таку книгу не можна було засунути в кишеню. Круглі сувої складали в ящик із ременями і несли його за спиною. Багаті люди, ідучи до бібліотеки чи книжкової лавки, брали з собою раба, – для того, щоб ніс ящик із книгами.

Книга з воску. Воскові книжечки були винайдені ще в часи древніх римлян, а протримались вони тільки до Великої французької революції. Воскова книга мала такий вигляд: декілька табличок-довідок, охайно витесаних всередині скріплялися шнурками через дірочки, які були пророблені у двох кутках дощечки. Квадрат виїмку кожної дощечки заповнювали воском жовтим чи пофарбованим у чорний колір. Перша і остання дощечки не покривались воском. Писали на такій книзі стальною паличкою, яка мала назву стило. З одного кінця вона була гострою, а з іншого – заокругленою. Гострим писали по воску, а тупим згладжували те, що потрібно. Таблички могли слугувати дуже довго. Було безліч разів стирати написи, а потім писати знову. У кожного школяра в ті далекі часи була підвішена до пояса така табличка.

Книга із шкіри. У папірусу і воску з'явився суперник – пергамент, і сувої із папірусного паперу і воскові дощечки стали витіснятися книга зі шкіри (II ст. до н.е.).

Берестяна книга. За свідченням учених, берестяні книги виникли в нас на Русі в ІХ столітті і використовувалися для письма аж до ХV століття. Вони є унікальними пам’ятками давньоруського письма. Берестяні книги беруть свій початок від берестяних грамот. Літери на бересті дряпали гострим залізним чи кістяним стрижнем (давньоруське писало). Написи на берестяних грамотах виконувалися кирилицею. Але є екземпляри (новгородські), написані карельською мовою, а також на латині. Згорталися берестяні грамоти так, що текст виявлявся із зовнішньої сторони. Поступово, по мірі росту майстерності обробки бересту, з нього стали робити книги.

Як робилися берестяні книги? Для їхнього виготовлення брали берест, кип'ятили його, зішкрібали внутрішній шар кори, а потім обрізали по краях, надаючи потрібної (як правило, прямокутної) форми. Пройшовши таку обробку, берест ставав еластичним, м'яким.

Книга з паперу. Паперові фабрики, чи, як їх тоді називали, «паперові млини», з'явилися в Європі, у Німеччині, у Франції, в Італії у XIII столітті. На Русь папір завезли італійські купці, які приїжджали у Новгород. Згодом з'явився «паперовий млин» у селі Канино, за 30 верст від Москви. Спочатку папір був непопулярним. На ньому писали тільки те, що повинно було зберігатися недовго. Книги, як і раніше, робилися з пергаменту. Але згодом дорогий пергамент поступається місцем дешевому паперу. Усюди виникають школи й університети. У великій кількості стали потрібні книги. В античному світі книги розмножували шляхом переписування. Першим способом множинного репродукування книги була ксилографія (гравюра на дереві). Першою друкованою книгою вважають текст, відтворений ксилографічним шляхом у Кореї в період з 704 до 751 року. Друкарство виникло на Далекому Сході в XI столітті. В Європі друкарство почало поширюватися в середині XV століття, коли Іоанн Гутенберг усередині XV століття в м. Майнус у Німеччині надрукував так звану 42-рядкову Біблію – перше багатооб’ємне друковане видання в Європі, визнане шедевром раннього друку. Першодрукарем у нашій країні став Іван Федоров, що у 1564 році разом з Петром Мстиславцем випустив першу книгу - «Апостол».

Отже,  перші паперові книги з’явилися в Європі в XIII ст. Їх довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5-7 років і коштувала дуже дорого. У XV ст. був винайдений спосіб друкувати книги. Перша друкована книга в Україні була видана Іваном Федоровим у 1574 році у Львові. Називалась вона «Апостол».

Нашою першою книгою вважається «Пересопницьке Євангеліє». Це перший переклад Біблії 1561р. староукраїнською мовою. Під час інавгурації на ній присягає Президент України. У 30-х рр. XX ст. переклад Святого Письма українською мовою був зроблений митрополитом Іларіоном (світське ім’я – Іван Огієнко).

Книга – найбільший винахід людства. Читаймо книги, бережімо їх, бо в них знання і мудрість.

II. Цікаві повідомлення про книжку.

1. Найменша «бібліотека» в світі – в індійському місті Амрістарі. В ній зберігається одна книга.

2.Одна з найбільших бібліотек світу – національна бібліотека конгресу США. Її книжковий фонд – 4 млн. примірників.

3. Персидський вчений візир Сахиб (середина X ст.) більшу частину життя проводив у сідлі, разом з собою в походи брав бібліотеку. При перевезенні книг було зайнято 400 верблюдів. Цей караван був свого роду каталогом. Верблюди завжди йшли в певному порядку. Потрібну Сахибові книгу знаходили швидко.

4. Найбільша у світі книга знаходиться у Державній бібліотеці в Німеччині. За Книгою рекордів Гіннеса – це гігантський атлас вагою 120 кг. Виданий він у 1661 р. і має розмір 170 х 110 см.

5. Абсолютний рекорд по мікровиданнях належить також німецьким майстрам. Вони створили книжку форматом трохи більше, ніж 2 мм.

6. Перлиною слов’янської поліграфії вважаються книжка байок Крилова, надрукована 130 р. тому. Ця книга трохи більша за звичайну марку.

7. У стародавньому Єгипті за втрату сувою з бібліотеки фараона відправляли на шибеницю.

8. Пруський король Фрідріг Великий за крадіжку книжки давав не менше, ніж 20 р. ув’язнення.

9. Любителів загинати куточки в книжках у Лондоні били канчуком і садили у в’язницю на 7 р.

10. В Оксфордському університеті (теж в Англії) додому книжки видавали тільки царюючим монархам. Коли король Карл I послав до бібліотеки свого слугу, той повернувся ні з чим. І король сам пішов за книжкою.

11. Найбільша в світі книжка форматом 3 на 4 метри і вагою 8 тонн «видана» у Франції, в м. Тулузі. 20 сторінок книги, кожна вагою 200 кг, дають інформацію про найбільш видатних діячів Франції в різних галузях знань – художників, артистів, письменників, політиків, лікарів, вчених. Книга виставляється у вертикальному положенні, щоб можна було перегортати сторінки.

12. У Давній Русі книги складались у коробки. Так вони краще зберігались.

13. 1975 р. в одну з англійських бібліотек повернуто книжку через 30 років.

14.  Рекорд неуважності зафіксований у бібліотеці Кембриджського університету, куди книга була повернена через 300 років.

III. Вікторина для знавців книг і для всіх тих, хто просто любить читати.

  1. Твори, назви яких складаються лише з імені головного героя? / Марко Вовчок «Горпина», Б. Грінченко «Грицько», Т. Шевченко «Катерина»; «Котигорошко», «Дюймовочка»/
  2. Назви яких відомих вам творів складаються з імені й прізвища головного героя? / «Тарас Бульба», «Микола Джеря»/
  3. Які вам відомі твори, у назвах яких використовуються цифри і числа? / «Три мушкетери», «Тисяча і одна ніч», «Семеро козенят»/
  4. У чиє царство потрапив Кай? / У царство Снігової королеви, Г.- К. Андерсен «Снігова королева»/
  5. Дівчина з блакитним волоссям / Мальвіна, О. Толстой, «Золотий ключик, або пригоди Буратіно»/
  6. Як звали хлопчика, який виріс серед вовків? / Мауглі, Р. Кіплінг, «Мауглі»/
  7. Найменший казковий хлопчик – / Хлопчик-мізинчик, Ш. Перро, «Хлопчик-мізинчик»/
  8. З чого Добра фея зробила карету для Попелюшки? / З гарбуза, Г.-К. Андерсен «Попелюшка»/
  9. Казка, назва якої складається з двох букв / Народна казка «Ох»/
  10.  Хто тягнув віз із Лебедем та Раком? / Щука, Л. Глібов «Лебідь, Рак та Щука»/
  11.  У якій казці взимку росли підсніжники? /С. Маршак «12 місяців»/
  12. Найменша дівчинка у світі – / Дюймовочка, Г.- К. Андерсен «Дюймовочка»/
  13. Дівчинка, яка перебувала в країні кривих дзеркал, – / Аліса, Л. Керролл, «Пригоди Аліси в країні чудес»/
  14.  Книга, написана від руки / Рукопис /
  15.  Про яку книжку говорять, що вона всесвіт в алфавітному порядку? / Словник /
  16.  Книга всіх часів й народів – / Біблія /
  17.  Хто є творцем народних казок? / Народ /
  18.  Ким заснована перша бібліотека в Київській Русі? / Ярославом Мудрим /
  19.  Домашній птах, пером, якого писали, – / Гусак /
  20.  Хто є автором твору: «Борислав сміється» / І. Франко /; «Лісова пісня» / Леся Українка /; «Маруся Чурай» / Ліна Костенко /; «Мауглі» / Р. Кіплінг /; «Червоне і чорне» / Стендаль /.

IV. Конкурс «Поетичні рядки про книгу» (вірші додаються).

V. Кращий знавець прислів’їв про книгу (роздатковий матеріал).

Обрати 7 учасників методом жеребкування. Учні з окремих слів, фраз складають речення.

VI. Поради книголюбу. Формула ППзК (правильного поводження з книгою):

     - беріть книжку лише чистими руками;

     - не перегинайте книжку – через це випадають її сторінки;

     - не кладіть у книжку олівці та інші предмети, щоб не рвалась обкладинка;

     - не загинайте сторінки, а користуйтесь закладками;

     - не читайте під час їжі;

     - щоб книжка була чистою і довго вам слугувала, обгорніть  її.

   VII. Гра-консультація «Порадь другові, яку книжку прочитати».

VIII. Заключне слово бібліотекаря.

    Людина, яка любить i вмiє читати, – щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих та вiрних друзiв. Друзi тi – книги. Хай книга завжди закликає вас до серйозної і глибокої душевної роботи, до прагнення стати вищим, чистішим, добрішим. Соломон писав: «Слова у мудрих – мов стрекало погонича, і, наче забиті цвяхи, – у збирачів прислів’їв: від єдиного пастиря дані» (Екклезіяста 12:11). Дійсно, існують записані слова, які, «мов стрекало погонича», можуть спонукувати до доброго, спрямовувати людину в правильному напрямку. До того ж, «наче забиті цвяхи», вони підсилюють нашу рішучість і зміцнюють нас. Читайте, читайте, читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали навiть однiєї сторiнки з нової книги. І ще: кожна успішна людина – це перш за все книги, які вона прочитала вчасно. Робіть висновки!

       Прислів’я та приказки про книгу

  1.  Книги – міст у світ знань.
  2.  Хороша книга – яскравіше зірки сяє.
  3.  Хороша книга – яскравіша сонця.
  4.  Золото добувають із землі, а знання - з книги.
  5.  З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг – знання.
  6.  Знання – сонце, книга – вікно.
  7.  Книга для розуму – теплий дощик для посівів.
  8.  Прочитав добру книгу – зустрівся з другом.
  9.  У книжці шукай не букви, а думки.
  10.  Хто багато читає, той багато знає.
  11.  В домі без книги, як без вікон, темно.
  12.  Книги – ключ до знань.
  13.  З ручаїв – ріки, а з книжок – знання.
  14.  Розум без книги, як без вікон, темінь.
  15.  Розум без книги, що птах без крил.
  16.  Книга вчить, як на світі жить.
  17.  З книгою подружишся, розуму наберешся.
  18.  Книги читати, усе знати.
  19.  Одна книга тисячі людей навчає.
  20.  Книга для дітей, що волога для полів.
  21.  Книга не пряник, а дітей до себе манить.
  22.  Книгу читають не очима, а розумом.
  23.  Книга корисна, коли її читають.
  24.  Без хліба легше прожити, ніж без книги.
  25.  Книга – світ, книга – серцю привіт.
  26.  Дім без книги – день без сонця.
  27.  Книгу читай, розуму набирайсь.
  28.  З книгою жити – з добром дружити.

Поетичні твори

Дмитро Павличко

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед.

Сліпцеві очі ним потри, і в миг

Побачить сонце й голубі висоти,

Відчує мислі найстрімкіших літ.

Збагне людські страждання і турботи,

Поможе іншим темряву збороти,

Рвучи з очей пов’язки чорних лент!

Благословенна та ясна година,

Коли Буквар до рук бере дитина,

Коли читає „Кобзаря” юнак,

Коли Франка „огромнії сонети”

Підносять дух, коли говорять Гете,

Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак.

Марина Кузьменко

Стоїть Олімп

Із сотень тисяч книг

Дорога від підніжжя

До вершини.

І світ утратився б.

А може навіть зник,

Якби не їх багатотомні покоління.

Бо кожне із написаних там слів

Рождалось в мудрості,

А деякі – у муках.

І світ би жити

Просто не зумів

Без того рівно писаного духу.

Я не повірю, що заміна буде їм,

Бо в книгах завжди

Найщиріша в світі сповідь.

У них є те,

Чим ми найбільше дорожим:

І спрага знань,

І дивосвіт любові…

Григорій Корнієнко

Із книгою навіки поріднися,

Хай буде книга, як насущний хліб.

Криниця мудрості — черпни з тої криниці

Снаги, що в серці залишає слід.

Вона прекрасне вміє віщувати,

В житті відкриє обриси нові.

І спрагу думки може тамувати,

Як спрагу ниви краплі дощові.

Вона нас кличе в далеч яснозору,

Вона порадник, вірний мудрий друг.

І недарма в житті завжди йдуть поруч

І книга, й плуг...

Використана література:

Кумейко О.В. Історія виникнення книги. Розвиток книгодрукування в Україні (Конференція для учнів 10-11 класів) // Шкільна бібліотека. – 2004. –  № 1. – С. 78-82.

Інтернет – ресурси

http://dok.znaimo.com.ua/docs/index-10183.html

Прочитано 277 разів
Пишіть нам. Всі поля обов'язкові.

Наша адреса

Закарпатська область, Перечинський район,

с. Сімер, вул. Будівельників, 8

(03145) 2-11-63, 2-18-97, факс: (03145) 2-11-63

 е-mail: perechin_lizej13@ua.fm

« Листопад 2019 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30