title

Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider
 
Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Мова освітнього процесу:  українська

Вівторок, 08 січня 2019 12:17

Творча майстерня педагога ― засіб професійного зростання

В даній статті автор робить спробу проаналізувати таку форму підвищення кваліфікації освітян, як авторська творча майстерня, яка забезпечує як і самовдосконалення самого автора педагогічного досвіду, так і ефективні методи його передачі іншим. Адже формування професійної компетентності педагогів є необхідною умовою успішного освітнього процесу.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ ПЕДАГОГА ― ЗАСІБ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ

У рамках сучасного реформування освіти в Україні зростає роль талановитих педагогів, які можуть ефективно вплинути на підвищення рівня педагогічної майстерності освітян, «повести за собою». Томупроблеми організації самоосвіти вчителя, формування технологій неперервного навчання, пошук оптимальних методів та форм організації підвищення кваліфікації вчителівєсьогодні актуальними.

Одним із перспективних напрямів удосконалення системи післядипломної педагогічної освіти,якийсприяє відкритості та широкому впровадженню кращого педагогічного досвіду вчителів, є створення авторських творчих майстерень педагогів.

ТВОРЧІ МАЙСТЕРНІ – спеціалізовані практичні заняття з певної теми, що передбачають активне залучення аудиторії для формування практичних навичок вучасників. Майстерні розроблені на основі реальних кейсів та містять практичні розробки і методики, придатні для подальшого використання у навчальній діяльності.Це особлива форма навчання,яка створює умови для сходження кожного учасника на новий щабель професійності та нового досвіду шляхом самостійної або колективної творчості, а також є формою передачі майстром (автором майстерні) технології свого педагогічного досвіду.

Педагогічна майстерня як форма, метод і технологія навчання виникла не на порожньому місці. Над розробкою цієї системи працювали французькі педагоги та психологи, а офіційноюназвою цього колективу однодумців стало - «Французька група нової освіти». Міністерство освіти Франції визнало цю групу в 1984 році. На початку 90-х ця технологія прийшла в Росію і досі не втрачає своєї популярності. Дослідження учених свідчать про високий потенціал педагогічних майстерень у розвитку творчих та професійних здібностей суб’єктів педагогічної діяльності.

Основні завдання авторської творчої майстерні:

  • розробка та впровадження інноваційних педагогічних технологій компетентнісної освіти у практичну діяльність(ІКТ, проектна, модульні, інтерактивні тощо);
  • аналіз, узагальнення, трансформація науково обґрунтованогопедагогічного досвіду в практичну діяльність;
  • моделювання та апробація авторської моделі досвіду з актуальнихпроблем розвитку освіти;
  • створення сприятливих умов для дослідження та пошуку власнихоригінальних підходів до вирішення проблем інноваційного розвитку освіти;
  • створення науково-методичного та інформаційно-технологічного супроводу (рекомендації, науково-методичні матеріали,портфоліо, різні форми узагальнення досвіду);
  • забезпечення всебічного поглибленого дослідження вибраної науково - методичної проблеми;
  • активізація творчого потенціалу вчителя з метою вдосконалення і підвищення його професійної компетентності;
  • удосконалення методики застосування наочних посібників, технічних засобів навчання, дидактичних матеріалів;
  • експериментально-дослідна діяльність;
  • розвиток інформаційної, дослідницької, методичної культури;
  • упровадження в практику роботи системи освітнього моніторингу.
  • удосконалення структури, змісту, форм і методів науково-методичної роботи з педагогічними кадрами;
  • розвиток соціальної компетенції.

Однак більшість дослідників цієї технології навчання для дорослих, вважають, що головне завдання цієї технології - придбання знань про самого себе. Лише творча діяльність педагога й усвідомлення закономірностей цієї діяльності є основою відкриття майстерні. Тобто, майстер-педагог спочатку має сам вивчити та узагальнити свій досвід – «переварити», а потім ділитись з іншими. Самоаналіз діяльності часом дається складніше ніж аналіз.

Успіх роботи авторської майстерні в значній мірі залежить і від роботи методичної служби навчального закладу, яка може організувати сприятливі умови для роботи, та ефективну співпрацю між педагогами-майстрами та педагогами-учнями. Слід зауважити, що легше організувати роботу спільної педагогічної майстерні з декількома педагогами-майстрами (беручи за основу напрацювання МК закладу).

Ми бачимо алгоритм роботи педагогічної майстернітаким:

  1. Знайомство з методичною системою майстра. Вияв власних професійних потреб. На цьому етапі педагоги-майстри презентують свій досвід, проводять відкриті уроки, обґрунтовують ефективність власної технології. Молоді вчителі обирають майстра, у майстерні якого вони навчатимуться та підвищуватимуть свою професійну майстерність.
  2. Групова робота «учнів» під керівництвом майстра. На даному етапі вивчають методичну систему майстра, який представляє на їх розсуд систему уроків та демонструє прийоми роботи.
  3. Моделювання занять. Цей етап передбачає розробку і проведення спільних із майстром уроків, а також розробку і представлення власних моделей уроків. Самоаналіз діяльності.
  4. Представлення власного педагогічного досвіду. Педагоги-учні проводять відкриті уроки, здійснюють аналіз та самоаналіз уроків, беруть активну участь у дискусіях з проблем роботи майстерні.
  5. Узагальнюючий етап, який передбачає впровадження в практичну діяльність інших педагогів досвіду роботи майстерні.

На заняттях майстерніпереважно використовуються дослідницькі та проблемні методи навчання. Принципова відмінність, однак є, і полягає, принаймні, у двох особливостях майстерні:

  • проблемне навчання в основному спирається на логічні протиріччя та зв'язки, а творчий процес у майстерні заснований на чергуванні несвідомої або не до кінця усвідомленої творчості й наступного її усвідомлення;
  • проблема й напрям дослідження у традиційній системі, як правило, визначаються викладачем, а в системі майстерень усі проблеми висуваються тими, що навчаються. Ступінь невизначеності в завданнях майстерні принципово більш значний, ніж в інших методах роботи.І, безсумнівно, сприяє вихованню толерантності. «Сенс життя - у творчості. А якщо тільки повторювати та репродукувати, то людство вимре, як вимерли мамонти», - казав колись Д.Менделєєв. Майстерня дає можливість для творчості в найширшому тлумаченні цього процесу: від нової ідеї до малої пропозиції організації, від малюнка до особливого штриха, від слова до матеріального продукту.

Формування компетенцій на таких заняттях може бути представлена так: творчий процес → творчий продукт → усвідомлення його закономірностей → співвіднесення отриманого з досягненнями культури → корекція своєї діяльності → новий продукт і т. д.Ця діяльність імітує метод «проб і помилок», але реалізується за суворими правилами майстерні. Усередині ж установлених рамок усім учасникам надається право вільного вибору. Це і створює умови, необхідні для творчості.

Іншою особливістю майстерні є реалізація ідеї діалогу в усіх його аспектах. Відбувається обмін думками, знаннями, творчими знахідками між учасниками майстерні.Тут відчуття свободи творчості та повноцінного життя переживають і запам'ятовують усі її учасники. І результатом роботи в майстерні стає не тільки реальне знання чи вміння, важливий сам процес збагнення істини та створення творчого продукту. При цьому найважливішою якістю процесу стають співробітництво та співтворчість. Тому і форми проведення занять є переважно нестандартними та інтерактивними (тренінги, майстер-класи тощо).

Майстерня,як незвична форма проведення навчальних занять,складається із послідовності взаємопов’язаних етапів. Ці етапи є основними, і дотримуватися їх дуже важливо.

  1. Індукція. Суть етапу в емоційному настрої на цікаву роботу, в мотивації до творчості. Задіявши сферу почуттів, майстер настроює «учня» на конструктивну і натхненну роботу. Головний ресурс - індуктор. У його ролі виступає будь-який інформаційний сигнал (малюнок, предмет, слово, текст, звук), завдання якого викликати потік асоціацій.
  2. Деконструкція. Позначає нездатність за допомогою наявних засобів виконати завдання. У цей момент формується інформаційне поле за допомогою запропонованого матеріалу.
  3. Реконструкція. Після деконструкції потрібно хаос перетворити в проект вирішення проблеми. Проходить обговорення та висунення гіпотези, яка представлена у творчих проектах - малюнках, текстах, віршах і т.д.
  4. Соціалізація. Важливий етап під час якого «учні» зіставляють свій матеріал з результатами роботи інших груп, роблять висновки, виявляють закономірності і зв'язки. На цьому етапі дається одне завдання для всіх, відповіді повідомляються всім. Тут важливо вміння говорити, доносити інформацію, аргументувати.
  5. Афішування - це презентація результатів роботи, виражених в тих же схемах, проектах, малюнках. Цей матеріал «учням» належить захистити.
  6. Розрив - є кульмінацією процесу творчості і завершується інсайтом(осяянням). Розрив - психологічний стан учасника майстерні, при якому йому раптово відкривається нове бачення предмета, закону, явища, образу, відносин. Шляхом «осяяння» він приходить до якісно нового повороту істини. Відбувається розрив між старим і новим знанням.

Слід зазначити, що «розрив» єнайважливішим елементом майстерні. Головний «розрив» заздалегідь планується керівником майстерні. Технологія створення умов для розриву складається в доборі парадоксального змісту, запропонованого учасникам майстерні для осмислення. Переживання парадокса приводить думки й емоції дослідника спочатку до стану глухого кута, потім до пошуку виходу із цього глухого кута і, нарешті, до «осяяння» - «розриву». Незаплановані «розриви» можуть виникати додатково на будь-якому етапі майстерні. Якщо учасник заняття не переживає жодного «розриву», для нього майстерня не відбулась.

  1. Рефлексія. На цьому етапі учні аналізують свою діяльність, свій емоційний стан. У психології розрізняють два типи рефлексивних процесів: авторефлексію, тобто усвідомлення власних думок, почуттів, учинків (я усвідомлюю, що я думаю про щось), і рефлексію як відображення того, про що думає інша людина (або група людей)...

У педагогічній майстерні постійно діють обидва типи рефлексії. Треба також зауважитибезперервність рефлексивного процесу, що супроводжує всі види діяльності (роблю - усвідомлюю, почуваю, вдумуюсящо зі мною). Адже відбувається постійне чергування несвідомої діяльності та її наступного усвідомлення, таким чином, відбувається не передача готових знань, а отримання ціннісного досвіду різнобічної духовної діяльності, у тому числі і самопізнання.Під час заключної рефлексії відбувається осмислення не стільки процесу творчості, проектування, одержання нових знань, скільки усвідомлення своїх внутрішніх змін і «розривів», свого інтелектуального й емоційного руху. Це особливо важливо в аудиторії дорослих учасників майстерні, які більш болісно, ніж діти, переносять розставання зі стереотипами попередніх уявлень. Рефлексія, таким чином, є універсальним психологічним механізмом зміни й розвитку особистості.

Наведемо деякі принципи та правила ведення майстерні.

  • Ціннісно-змістова рівність усіх учасників, включаючи майстра - керівника майстерні.
  • Право кожного на помилку: самостійне подолання помилки - шлях до істини.
  • Діяльність без оцінювання.Відсутність критичних зауважень в адресбудь-якого учасника майстерні створюють умови емоційного комфорту та творчої розкутості, реалізуючи принципи «педагогіки успіху». Оцінка замінюється самооцінкою та самокорекцією.
  • Надання свободи в рамках прийнятих правил.Реалізується, по-перше, у праві вибору на різних етапах майстерні (забезпечується керівником); по-друге, у праві не брати участь на етапі «пред'явлення продукту»; по-третє - у праві діяти за своїм розсудом, без додаткових роз'яснень керівника.
  • Значний елемент невизначеності, неясності, навіть в завданнях. Невизначеність народжує, з одного боку, інтерес, а з іншого - психологічний дискомфорт, бажання вийти з нього й у такий спосіб стимулює творчий процес. Так само, як право вибору забезпечує відчуття внутрішньої свободи.
  • Діалоговість як головний принцип взаємодії, співробітництва, співтворчості. Діалог учасників майстерні, окремих груп, діалог із самим собою, діалог з науковим або художнім авторитетом - необхідна умова особистісного освоєння елементів культури, умова сходження до нових істин. Діалог створює в майстерні атмосферу усвідомлення будь-якого явища з різних позицій. Народжується справжня комунікативна культура.
  • Організація та перебудова реального простору, в якому відбувається майстерня, у залежності від задачі кожного етапу. Це може бути коло всіх учасників, окремі місця для індивідуальної роботи, можливість швидкого представлення творчого «продукту» кожного чи цілої групи, простір для імпровізацій, пантомім і т. д. Сприяє появі почуття свободи.
  • Рішуче обмеження участі, практичної діяльності майстра, керівника як авторитету на всіх практичних етапах діяльності майстерні. Завдання його полягає, скоріше, у деякій фіксації досягнутого учасниками. Майстер не ставить запитань і не відповідає на них. У ряді випадків він може включитись у роботу «на рівних» з учнями. Кожна майстерня для керівника - поле діагностики, на основі якої створюється нова майстерня або включаються інші необхідні форми роботи.

Результативність роботи майстерень залежить, перш за все, від вдалого планування заходів, форм та методів діяльності.

План роботи авторської творчої майстерні повинен відображати проблему, що вивчається(доцільніше близьку до ЄМП). У плані також необхідно зазначити мету й завдання функціонування авторської творчої майстерні та передбачити 2-4 засідання на рік, вказавши їх теми, терміни, форми проведення та відповідальних.

Передує плануванню роботи авторської творчої майстерні вхідне діагностування (тестування), мета якого отримання інформації для оцінювання потреб, запитів педагогів у ході роботи майстерні, визначення особливостей професійного розвитку кожного слухача.

Тематика, зміст, форми і методи роботи в майстерні визначаються майстром індивідуально, відповідно до загальної мети та головних завдань.

На початковому етапі роботи майстерні кожному членові творчої групи важливо визначитисьз конкретними завданнями, що забезпечить цілеспрямоване поглиблене дослідження вибраної науково-методичної проблеми та ефективне впровадження педагогічних ідей в практичну діяльність.

З огляду роботи методичних комісій предметників, можна визначити коло проблем, що можуть зацікавити учасників педагогічної майстерні:

  • Формування та розвиток інформаційно-навчального середовища освітнього закладу;
  • Інноваційні технології у професійному розвитку педагогічних працівників та керівників закладів освіти;
  • упровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховний процес;
  • розвиток пізнавальної активності учнів в урочний та позаурочний час;
  • проектування індивідуального підходу до учнів;
  • дослідницька та експериментальна робота на уроках;
  • теоретико-методичні засади компетентнісного підходу в умовах профільного навчання;
  • формування предметних компетентностей на уроках;
  • використання сучасних освітніх онлайн ресурсів для підтримки навчально-виховного процесу.

Продуктом діяльності майстерні можуть бути кейси, портфоліо методичних розробок, науково-методичні матеріали, інноваційні проекти, авторські програми, навчальні посібники тощо.Створені інтелектуальні продукти члени авторської творчої майстерні можуть завантажувати як на сайти таблоги відповідної тематики.

Таким чином, зауважимо , що педагогічна майстерня є однозначно ефективноюформою творчої співпраці педагогів. Завдяки їй «молоді» педагоги мають можливість побачити практичну діяльність учителя-майстра, порівняти її зі своїми досягненнями, рефлексувати під керівництвом досвідченого педагога, фіксувати власне професійне зростання. Така взаємодія дозволяє педагогу-майстру не лише впливати на «учнів», а й «учням» впливати на майстра та один на одного, що взаємозбагачує всіх учасників майстерні та формує новий професійний досвід.

Як підсумок вищесказаного, зауважимо, що педагогічна майстерня, як форма підвищення кваліфікації та самоосвіти педагогів, заслуговує на увагу та широке впровадження, адже дозволяє:

  • забезпечити підготовку конкурентоспроможного педагога-фахівця в умовах модернізації освіти в Україні;
  • забезпечити поширення,узагальнення і впровадження ПД вчителя-майстра в освітньому просторі регіону

ЛІТЕРАТУРА

  1. Положення про авторські творчі майстерні // Матеріали засідання науково-методичної ради «Освіта - стратегічний ресурс соціально - економічного, культурного та духовного розвитку регіону». - Миколаїв, 2012. -С. 40-43.
  2. Даниленко Л. І. Модернізація системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах її інноваційного розвитку / Л. І. Даниленко // Післядипломна освіта в Україні. - 2009. - № 2. - С. 22-25.
  3. Калачова Л.В. Використання Moodle у підвищенні кваліфікації викладачів закладів післядипломної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://2013.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=41
  4. Половенко О.В. Творчі групи в системі методичної роботи: [методичнийпосібник]. – Кіровоград: Видавництво КОІППО імені ВасиляСухомлинського. – 2008. – 64 с.
  5. Тевлін Б. Л. Професійна підготовка вчителів / Б. Л. Тевлін. - Х. : Основа, 2006. - С. 27.
  6.  http://osvita.ua/school/method/1908/
  7. http://www.stattionline.org.ua/pedagog/106/19101-pedagogichna-majsternya-yak-forma-profesijnogo-rozvitku-molodogo-vchitelya.html
  8. http://pleyady.kiev.ua/dumki-vgolos/6919-tehnologija-tvorchih-majsteren.html
  9. http://pedpresa.ua/150933-pedagogichna-majsternya-yak-pidvyshhyty-riven-znan-ta-profesijnu-kompetentnist.html


Прочитано 74 разів
Пишіть нам. Всі поля обов'язкові.

Наша адреса

Закарпатська область, Перечинський район,

с. Сімер, вул. Будівельників, 8

(03145) 2-11-63, 2-18-97, факс: (03145) 2-11-63

 е-mail: perechin_lizej13@ua.fm

« Листопад 2019 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30